Цікаіві казки для дітей про енергозбереження

Казка про Електрончика

 Якось одного дня  у місті зникло, світло ,вода, газ, а замість чистого повітря , сморід, у якому дихати було важко. Тоді допитливі мандрівники Ваня і Катя пішли  до  Електрончика  щоб  він  урятував  місто.  Подолавши  довгий  шлях, нарешті  вони  знайшли  чарівну  країну,  де  жив  Електрончик.  Тільки  він  міг допомогти! 

-  Доброго    дня!    Вельмишановний  Електрончик.  Ми  прийшли  до  тебе дізнатися куди зникли електроенергія та чисте повітря у нашому місті? 

-Добре,я розповім вам таємницю, але для цього, я, хочу,  запитати  у  тебе Ваню, що ти забув зробити учора перед тим,як побіг грати у фотбол? 

-Ееее… Я помив руки , але здається, я забув виключити воду. 

- Ось, ось …Ти забув закрити воду , а поки тебе не було ,  з'явився злодій, якого звали Водохльоб та випив усю воду. 

- Ой … мені так соромно, що я часто залишаю кран відкритим. 

- А куди ж  зникла електроенергія?- запитала Катя. 

-Катрусю, тепер ти згадай,  що ти забула зробити учора перед тим , як пішла подружками гуляти у парку? 

- Я? Я закрила кран з водою! 

- Ні,ти забула, щось інше? 

-Так, згадала! Я забула вимкнути світло на кухні. 

-Ось, ось..Ти забула вимкнути світло на кухні. А поки тебе не було, зявився другий  злодій, якого звали Енергоглот и проковтнув всю електроенергію! 

-Оце так.. Я  навіть не знала! Оце лихо! 

-А, що трапилось с повітрям?- запитали діти. 

-  Є,  ще  багато  інших  людей  ,  які  допомогли  випустити  з  темниці  злодія, якого звали Повітреглот. 

- А що ж , що тепер робити? Як врятувати наше місто? 

- Потрібно вивчити правила заощадливого використання енергоресурсів та завжди їх дотримуватися! І тоді ненажерливі злодії:  Водохльоб, Енергоглот, Повітреглот, втратять свою силу і зникнуть! 

Подруги на полиці

В одному магазині електротоварів, жили дружною сім’єю електроприлади. Їх було дуже багато і вони були різноманітні. Зверху на полиці, насамому видному місці стояли і красувалися собою дві лампочки:  Енергозберігаюча  та  Звичайна.  Вони  розмовляли  між  собою, 

посміхалися  покупцям  та  почали  сперечатися.  Енергозберігаюча  казала,  що вона більш корисніша, ніж звичайна тому, що береже більше енергії. Звичайна образилася і відповіла: 

-         Ти  навіть  не  уявляєш,  яка  я  корисна.  Завдяки  моїй  стародавній конструкції, я не зашкоджую людському здоров ’ю. Я своїм ніжним жовтим світлом освітлюю приміщення і не руйную зір та людське око. 

-         Ти не ясно світиш, а я сяю, як сонячний промінь. Після того, як мене вимкнуть, люди ще хвилин десять бачать у своїх очах моє  сяйво. – Обізвалася Енергозберігаюча. 

Слухав цю розмову Електрокамін. 

-         Стійте! Не сваріться! – Зупинив їх він. 

-         Ви обидві корисні! – Ти, Енергозберігаюча – зберігаєш більше енергії, а ти Звичайна – людський зір! Кожна з вас потрібна і необхідна. 

Лампочки замовкли, задумались, побачили покупця і посміхнулись йому. 

Будь бережливим!

Жив  був  хлопчик  Андрійко.  У  якого  було  багато  друзів.  Завжди  грав  у комп’ютер,  цілими  днями  дивився  телевізор,  слухав  музику  одночасно.  У ванну набирав воду та грався у морський бій. Він не беріг не світло, ні воду. Хоча  знав правила енергозбереження, але  у  Андрійка  одне  на  думці  скоріш погратися. І  ось  одного  разу  з  Андрійком  щось  трапилось…  Прийшовши  додому  зі школи він побачив якесь дивне створіння, яке сиділо у ванній кімнаті. 

-         А ви хто такий?, - запитав Андрійко. 

Я водяний, - відповіло страховисько. – Мені затебе дуже соромно, що такий не економний. І тому я тебе наказую, забираю всю воду. Промовивши ці слова Водяний зник забравши всю воду. Андрійко ні трохи не засмутився.  «Ха, у мене є ще світло»,- подумав хлопчик. Тільки в нього це пролетіло  в  думці,  як  вискочило  ще  одне  створіння,  яке  стало  дуже  сильно 

іскритися і кричати: 

-  Ти  чому  не  вимкнув  світло,  коли  йшов  до  школи,  а  телевізор  для  кого працював? Ти що думаєш собі, мої друзі можуть дарма працювати? Не буде в тебе світла, бо не вмієш ти економити. 

   І  створіння  зникло,  то  була  Енергійка.  Андрійко  дуже  засмутився  і пригадав,  як  бабуся  нещодавно  розповідала  як  потрібно  економно використовувати енергоресурси. Він цілий день малював листівки, малюнки, складав казки про збереження енергії. Покликав друзів і розповів, що з ним трапилось  та  попросив друзів  допомогти  йому  розповсюдити  його  листівки. Виконавши  всю  роботу  втомлений  повернувся  додому  і  побачив  на  порозі 

Енергійку. 

-  Пробачте  мене,  -  сказав  хлопчик.  –  Я  зрозумів  свою  провину  і  більше ніколи не буду марно витрачати енергоресурси. Я інших те ж навчив бережно відноситися до навколишнього середовища. 

- Добре, пробачаю тебе і повертаю тобі світло і воду. Будь бережливим!