Інтерактивна гра "Енергоощадливість для дошкільнят"

Педагогічна інтерактивна гра

«Енергоощадливість для дошкільнят»

Інтеграція  освітніх  галузей: пізнання,  комунікація,  соціалізація,  здоров'я, фізична культура.

План педагогічної гри

1.  Теоретичний  блок  «Електроенергетика  —  базова  галузь  економіки України»

2.  Практичний блок

 2.1. Педагогічна гра у формі прес-конференції «Струм на службі у людини».

( педагоги розподіляються відповідно обраної ролі : кореспондента, вченого, інженера ,  експерта та художника ) 

 2.2. Робота з прислів'ями.

2.3.  Виготовлення  плакатів:  «Методи  навчання  дошкільників енергоощадливості»

2.4.  Практична  робота :  складання  проекту  «Ми  вчимо  дітей  берегти електроенергію»

3.  Рефлексивно-узагальнюючий блок

Хід заходу

1.  Теоретичний  блок  «Електроенергетика  —  базова  галузь  економіки України»

Сучасна соціально-економічна програма розвитку направлена на поліпшення життя людей і пов'язана з формуванням нової економічної моделі. Тому це питання  є  важливим  для  працівників  дошкільної  освіти,  адже  йому  великого значення надавали педагоги різних поколінь. Головним завданням є прищепити дитині  навички  діяльності  в  реальному  житті,  навчити  її  мислити  і  діяти  за законами економіки.

Електроенергетика  —  базова  галузь  економіки  України.  Вона  одна  з найстарших  у  країні.  Виробництво  електроенергії  ґрунтується  на  спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії рік. Найбільші  ТЕС  розташовані  в  Донбасі  (Вуглегірська,  Старобешівська, Миронівська,  Курахівська  й  ін.),  на  Придніпров'ї  (Придніпровська, Криворізька),  у  Харківській  (Зміївська),  Київській  (Трипільська),  Івано-Франківській  (Бурштинська),  Львівській  (Добротвірська)  областях,  у Запоріжжі,  Мелітополі,  Одесі  й  ін.  Більшість  цих  електростанцій  виробляє  й тепло (ТЕЦ).

В розвитку гідроенергетики особливе значення у ХХ ст. відіграв каскад ГЕС на Дніпрі: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька, Київська, Канівська.  Побудовані  ГЕС  на  Південному  Бузі  (Дністровська), у Закарпатській області (Теребле-Ріцька). В  останні  десятиріччя  швидкими  темпами  розвивалася  атомна  енергетика. Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС.

Південні  райони  країни  значно  гірше  забезпечені  електроенергією  власного виробництва, ніж Донбас, Придніпров'я, центр країни. Понад  30  %  електроенергії  в  Україні  дають  АЕС  (Рівненська,  Запорізька, Південно-Українська і інш.). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб України, інша їх імпортується (г.ч. з Росії і Туркменістану).

У  2001  р.  структура  споживання  електроенергії  та  палива  (135,8  млрд кВт·год.): вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн т; природний газ — 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн т. Станом  на  2006  рік  технічне  становище  електроенергетики  незадовільне: необхідна  модернізація  встаткування  та  впровадження  нових ресурсосберігаючих  технологій,  розробка  альтернативних  джерел електроенергії (сонячні, вітряні, геотермальні електростанції). 

Сьогодні  ми  поведемо  розмову  про  всім  відоме:  про  бережливість,  про

економію  електроенергії,  тепла  —  про  енергозбереження.  Щоб  розібратися  з

цією  досить  непростою  і  суперечливою  проблемою,  проведемо  прес-конференцію.

Представляю  вам  групу  вчених,  інженерів,  кореспондентів,  художників, експертів.

2. Практичний блок

2.1. Прес-конференція «Струм на службі у людини»

«Кореспондент». Із чого виникла проблема економії енергоресурсів — тепла й електричної енергії? Адже зараз добувають так багато нафти, вугілля, газу, побудована  велика  кількість  електростанцій,  у  тому  числі  атомних,  тобто постійно зростає виробництво енергії.

«Інженер». Простота і доступність електроенергії породила у багатьох людей уявлення  про  невичерпаність  енергетичних  ресурсів.

«Вчений».  Людство  багато  років  добуває  із  надр  землі  мільяр-  ди  тонн енергоресурсів. Енергія — показник життєвого рівня сучас- ної людини. І цей показник включає, зокрема, обігрів житла, кон- диціювання, приготування їжі, виробництво  промислових  товарів  і  продуктів  харчування. Весь  час  проводяться  серйозні  дослідження  енергетичних  за-  пасів,  пошук більш ефективних і більш економічних енергоносіїв. В результаті такої роботи вчені дійшли висновку, що існуючих за- пасів вистачить не на багато років. У майбутньому,  можливо,  основна  частина  наших  енерговитрат  ляже  на альтернативні  види  енергії:  енергію  Сонця,  енергію  вітру,  підземну (геотермальну)  енергію  тощо.  А  сьогодні  одним  із  заходів  енергозбереження стало введен- ня в нашій країні літнього та зимового часу. У результаті цього заходу  всього  за  один  сезон  економиться  майже  500  тисяч  кіловат-годин електроенергії.

«Експерт».  Людство  має  забезпечити  себе  енергією  на  май-  бутнє.  Тому піклування  про  економію  енергоресурсів  —  одна  з  головних  проблем.

«Кореспондент».  Ми  іноді  чуємо  від  людей,  що  наш  дім  дірявий.  Чому  так

говорять?

«Інженер».  Говорять,  що  дім  дірявий,  бо  йде  витікання  тепла  із  квартири.

Попри  те,  що  будівельники  отримують  не  досить  якісні  деталі  —  панелі, віконні рами, вони до цього додають ще й свої огріхи: погано замазують стики, іноді перекошують вікна. Тож виходить будинок, який ми називаємо дірявим. У  сучасних  будинках  —  подвійні  рами  вікон,  під  покрівлею  є  тепловий демпфер  —  повітряний  простір,  у  під'їзді  —  подвійні  тамбури.

«Вчений».  Якщо  розглянути  тепловий  баланс  житла,  стане  зрозуміло,  що більша  частина  теплової  енергії  опалювальної  систе-  ми  йде  на  те,  щоб перекрити  збитки  тепла.  А  вони  у  квартирі  з  центральним  опаленням  і водопостачанням такі:

збитки через неутеплені вікна — 20 %,

через неутеплені вхідні двері — 12 %,

через незачинені двері і розбите скло на сходовій клітці — 70 %.

 Підраховано, що тільки через неущільнені балконні двері тепла вивітрюється стільки, скільки вивітрювалося б через дірку у стіні діаметром 20 см.

«Інженер». Замість проведення робіт з утеплення приміщень деякі мешканці для  створення  у  домах  комфортної  температури  до-  датково  до  системи центрального опалення застосовують електро- опалювальні прилади (комини, радіатори, конвектори). Все це викли- кає нові витрати електроенергії, у яких часто  немає  потреби,  якщо  своєчасно  підготувати  вікна  та  двері  до  зими.

«Експерт». Більша частина теплової енергії йде на те, щоб пе- рекрити збитки

тепла.  Бережіть  тепло!

«Кореспондент». А економія води! Багато хто вважає, що це інша проблема, яка не стосується електроенергії.

«Інженер».  Це  неправильна  точка  зору.  Коли  ми  економимо  воду,  ми економимо  електроенергію.  Адже  вода  не  сама  приходить  у  наші багатоповерхові будинки. Потужні насоси, які приводяться у рух електричними моторами,  піднімають  воду  на  потрібну  висоту. 

«Експерт». Бережіть воду — збережете електроенергію.

«Кореспондент».  Сьогодні більшість  людей  живе  в  окремих  квартирах.  Ми купуємо красиві люстри на 8-10 лампочок, сучасні пральні машини, пилососи, кондиціонери, фени, міксери, комп'ютери, музичні центри тощо. Чимало сімей використовують по два телевізори, два холодильники, мікрохвильову піч. Чи не вважаєте ви, що таке різке збільшення споживання електроенергії в побуті — одна  з  причин  проблеми,  що  обговорюється?

«Вчений».  Дійсно,  скільки  енергії  витрачається  на  забезпечення  роботи радіотелевізійної  та  іншої  апаратури,  яка  працює  одночасно  у  декількох кімнатах квартири! У приміщеннях, де нікого немає, горять електролампи, без потреби  працюють  конфорки  електроплит,  світяться  екрани  телевізорів.  А горіння лампочки потуж-  ністю  40  Вт  без  потреби  протягом  доби  дорівнює витратам електро- енергії, достатньої для випікання 20 кг хліба, виробництва 10  кг  цемента,  виготовлення  двох  пар  взуття.

«Інженер».  На  побутові  потреби  використовується  більша  частка електроенергії, газу, тепла, води. Електрифікація дозволила значно скоротити час  на  ведення  домашнього  господарства,  покращити  умови  праці  у  побуті. Бережливе  використання  енергоносіїв  —  обов'язок  кожного.  Поступово бережливість стане потребою.

 «Експерт». Бережливе використання енергоресурсів — обов'язок кожного.

2.2. Робота з прислів'ями

Як  про  тепло  дбаєш,  так  і  маєш.

Тепло  маємо  —  не  дбаємо,  а  втративши  —  плачемо.

Хто  добрих  порад  не  слухає,  той  потім  і  на  пальці  дмухає,  та  пізно!

2.3.  Виготовлення  плакатів:  «Методи  навчання  дошкільників енергоощадливості»

2.4.  Практична  робот:  складання  проекту  «Ми  вчимо  дітей  берегти електроенергію»

 Наші  художники  намалюють  плакати  за  вашими  пропозиціями.

Проект «Ми вчимо дітей берегти електроенергію»

Зразок 

Інформаційний етап

Розповідь вихователя «Звідки струм прийшов», «Чому не бачать кроти».

Бесіда «Станції-чарівниці», «Сонце — джерело тепла і світла».

Д/ігри «Електрик», «Струм-трудівник», «Іскринка», «Водопровідник».

Читання Ж. Жуковської «Як Сашко зі струмом посварився».

Переказ казки «У сонечка в гостях».

Розгляд серії картинок «Електроприлади».

Репродуктивний етап

«Тепло — холодно» (розгляд картин + розповідь + малювання).

«Мамині  друзі  на  кухні»  (перегляд  слайдів  +  складання  розповідей  + аплікація).

Екскурсія «Як струм приходить у дитячий садок».

Узагальнюючий етап

КВК «Світло, газ, тепло і воду треба завжди берегти».

Вікторина «Як звірята Сонечко шукали».

Поле чудес «Невтомні трудівниці- електростанції».

Сюжетні ігри «Сім'я», «Дитячий садок», «Пошта», «Ательє», «Перукарня».

Творчий етап

Складання загадок про побутові електроприлади.

Драматизація казки «У сонечка в гостях».

Д/ігри «Шлях електроструму».

Рефлексивно-оцінювальний етап

Бесіда «Як ми бережемо електроенергію», «Як я виконую правила».

                                  

 3. Рефлексивно-узагальнюючий блок.

Обмін думками та враженннями.

На землі, у домі вселюдському —

Протиріч і негараздів тьма.

Будьте, люди,бережливі в ньому!

І тоді достатньо буде всім тепла!